заблискати

забли́скати

-аю, -аєш, док.

Почати блискати (у 1, 2 знач.).

Значення в інших словниках

1. заблискати — забли́скати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заблискати — Забли́скати, -бли́скаю, -бли́скаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. заблискати — ЗАБЛИ́СКАТИ, аю, аєш, док. Почати блискати (у 1, 2 знач.). В її душі неначе схопилась буря, неначе над вербами загримів грім, заблискала блискавка (Н.-Лев., II, 1956, 61); І заблискали наші шаблі (Воронько, Драгі..  Словник української мови в 11 томах
4. заблискати — Заблискати, -каю, -єш гл. Засверкать. Серце в них розлютувалося, очі заблискали. Мог. 133. Як блискавка заблище — знай, що твоя жона в дороге убрання прибірається. Рудч. Ск. II. 102.  Словник української мови Грінченка