Великий тлумачний словник сучасної мови

заблимати

забли́мати

-аю, -аєш, док.

Почати блимати (у 1, 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заблимати — забли́мати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. заблимати — ЗАБЛИ́МАТИ, аю, аєш, док. Почати блимати (у 1, 2 знач.). Хвилина — і стану я жертвою моря.. Немає рятунку… не буде… хоч зоря Заблимала вже вдалині! (Граб., І, 1959, 58); Пізніш за всіх заблимав огник у крайній од ярів хаті (Вас., І, 1959, 300).  Словник української мови в 11 томах
  3. заблимати — Заблимати, -маю, -єш гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.  Словник української мови Грінченка