Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
заблимати —
забли́мати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
заблимати —
ЗАБЛИ́МАТИ, аю, аєш, док. Почати блимати (у 1, 2 знач.). Хвилина — і стану я жертвою моря.. Немає рятунку… не буде… хоч зоря Заблимала вже вдалині! (Граб., І, 1959, 58); Пізніш за всіх заблимав огник у крайній од ярів хаті (Вас., І, 1959, 300).
Словник української мови в 11 томах
заблимати —
Заблимати, -маю, -єш гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Словник української мови Грінченка