забовтаний

забо́втаний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до забовтати.

2》 у знач. прикм. Який забовтався, замочився, забризкався водою, болотом.

Значення в інших словниках

1. забовтаний — забо́втаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. забовтаний — див. брудний  Словник синонімів Вусика
3. забовтаний — ЗАБО́ВТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до забо́втати. Свита на ньому пошарпана, в дірах. Забовтана теж по пояс, в грязюці (Коцюб., І, 1955, 430). 2. у знач. прикм. Який забовтався, замочився, забризкався водою, болотом.  Словник української мови в 11 томах