Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
забовкати —
забо́вкати дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
забовкати —
ЗАБО́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бовкати (у 1 знач.). Вже забовкав дзвін на службу божу (Н.-Лев., V, 1956, 176); Село в долині мовчало. І враз забовкав на сполох дзвін (Головко, І, 1957, 94).
Словник української мови в 11 томах
забовкати —
Забовкати, -каю, -єш гл. Начать звонить.
Словник української мови Грінченка