забовкати

забо́вкати

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. забовкати — -аю, -аєш, док., розм. Почати бовкати (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. забовкати — ЗАБО́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бовкати (у 1 знач.). Вже забовкав дзвін на службу божу (Н.-Лев., V, 1956, 176); Село в долині мовчало. І враз забовкав на сполох дзвін (Головко, І, 1957, 94).  Словник української мови в 11 томах
3. забовкати — Забовкати, -каю, -єш гл. Начать звонить.  Словник української мови Грінченка