заборонований

забороно́ваний

-а, -е, с. г.

Дієприкм. пас. мин. ч. до заборонувати.

|| забороновано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. заборонований — забороно́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. заборонований — ЗАБОРОНО́ВАНИЙ, а, е, с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до заборонува́ти. Спостереженнями встановлено, що в посушливих районах на заборонованому в осені зябу верхній шар грунту весною висихає повільніше (Колг. Укр., 7, 1956, 20).  Словник української мови в 11 томах