заборонувати

заборонува́ти

-ую, -уєш і рідко заборонити, -оню, -ониш, док., перех., с. г.

Розпушити ґрунт бороною; заволочити.

|| Боронуючи, покрити землею посіяне насіння.

Значення в інших словниках

1. заборонувати — заборонува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. заборонувати — ЗАБОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко ЗАБОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., перех., с. г. Розпушити грунт бороною; заволочити. Донько, заборонувавши перед посівом ріллю, почав тепер волочити ниву вдруге, зароблюючи в землю посіяне зерно (Цюпа, Три явори, 1958...  Словник української мови в 11 томах