заборонувати
заборонува́ти
-ую, -уєш і рідко заборонити, -оню, -ониш, док., перех., с. г.
Розпушити ґрунт бороною; заволочити.
|| Боронуючи, покрити землею посіяне насіння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заборонувати — заборонува́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- заборонувати — ЗАБОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш і рідко ЗАБОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., перех., с. г. Розпушити грунт бороною; заволочити. Донько, заборонувавши перед посівом ріллю, почав тепер волочити ниву вдруге, зароблюючи в землю посіяне зерно (Цюпа, Три явори, 1958... Словник української мови в 11 томах