Значення в інших словниках
-
забракувати —
забракува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
забракувати —
ЗАБРАКУВА́ТИ², у́є, безос., чого. Док. до бракува́ти 1; забракнути. Здавалося їй, що з усіх боків голками кололи її очі всіх присутніх. Тут у неї й забракувало сміливості (Д. Бузько); Якось в останні дні перед Новим роком мені забракувало листівок для новорічних привітань (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови у 20 томах
-
забракувати —
Забракува́ти, -ку́ю, -ку́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
забракувати —
ЗАБРАКУВА́ТИ див. забрако́вувати.
Словник української мови в 11 томах