Великий тлумачний словник сучасної мови

забракувати

забракува́ти

див. забраковувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. забракувати — забракува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. забракувати — ЗАБРАКУВА́ТИ², у́є, безос., чого. Док. до бракува́ти 1; забракнути. Здавалося їй, що з усіх боків голками кололи її очі всіх присутніх. Тут у неї й забракувало сміливості (Д. Бузько); Якось в останні дні перед Новим роком мені забракувало листівок для новорічних привітань (Б. Антоненко-Давидович).  Словник української мови у 20 томах
  3. забракувати — Забракува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. забракувати — ЗАБРАКУВА́ТИ див. забрако́вувати.  Словник української мови в 11 томах