забренькати

забре́нькати

-аю, -аєш, док.

Почати бренькати.

Значення в інших словниках

1. забренькати — забре́нькати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забренькати — Забре́нькати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. забренькати — ЗАБРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док. Почати бренькати. При тих словах вона забренькала в струни (Фр., І, 1955, 339); Забренькали в руках у матросів гітари (Гончар, Таврія.., 1957, 414); Перехрестик знічев’я забренькав на гуслях (Добр., Очак. розмир, 1965, 94).  Словник української мови в 11 томах
4. забренькати — Забренькати, -каю, -єш гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами. Рудч. Ск. І. 154.  Словник української мови Грінченка