забренькати

ЗАБРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док. Почати бренькати.

При тих словах вона забренькала в струни (Фр., І, 1955, 339);

Забренькали в руках у матросів гітари (Гончар, Таврія.., 1957, 414);

Перехрестик знічев’я забренькав на гуслях (Добр., Очак. розмир, 1965, 94).

Значення в інших словниках

1. забренькати — забре́нькати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. забренькати — -аю, -аєш, док. Почати бренькати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. забренькати — Забре́нькати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. забренькати — Забренькати, -каю, -єш гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами. Рудч. Ск. І. 154.  Словник української мови Грінченка