забрезкнути
ЗАБРЕ́ЗКНУТИ, ну, неш; мин. ч. забре́зк, ла, ло; док.
1. Стати брезклим.
Ярошенко йшов нерівним кроком, зрідка похитуючись. Обличчя його забрезкло (Речм., Весн. грози, 1961, 362).
2. розм., рідко. Стати водянистим; покритися слизом.
Буряк який, та й той у льоху забрезкне (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)