1. Словник української мови в 11 томах

забрезкнути

ЗАБРЕ́ЗКНУТИ, ну, неш; мин. ч. забре́зк, ла, ло; док.

1. Стати брезклим.

Ярошенко йшов нерівним кроком, зрідка похитуючись. Обличчя його забрезкло (Речм., Весн. грози, 1961, 362).

2. розм., рідко. Стати водянистим; покритися слизом.

Буряк який, та й той у льоху забрезкне (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забрезкнути — забре́зкнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. забрезкнути — -ну, -неш; мин. ч. забрезк, -ла, -ло і забрезкнув, -езкнула, -езкнуло. док. 1》 Стати брезклим. 2》 розм., рідко. Стати водянистим; покритися слизом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забрезкнути — Забре́зкнути, -кну, -кнеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. забрезкнути — Забрезкнути, -кну, -неш гл. 1) Обрюзгнуть. Сим. 36. 2) Сдѣлаться водянистымъ; покрыться слизью (о квашеньѣ и пр.). Буряк який, та й той у льоху забрезкне. Отто і діжка забрезкла. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка