забренькати
ЗАБРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док. Почати бренькати.
При тих словах вона забренькала в струни (Фр., І, 1955, 339);
Забренькали в руках у матросів гітари (Гончар, Таврія.., 1957, 414);
Перехрестик знічев’я забренькав на гуслях (Добр., Очак. розмир, 1965, 94).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забренькати — забре́нькати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забренькати — -аю, -аєш, док. Почати бренькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забренькати — Забре́нькати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- забренькати — Забренькати, -каю, -єш гл. Зазвенѣть, забренчать. Став брать ту скрипочку та якось і забренькав струнами. Рудч. Ск. І. 154. Словник української мови Грінченка