Великий тлумачний словник сучасної мови

заброньований

заброньо́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до забронювати.

|| заброньовано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заброньований — заброньо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. заброньований — ЗАБРОНЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. н. до забронюва́ти; // заброньо́вано, безос. присудк. сл. Федір Королевич був колишній арсенальський кадровий робітник, покликаний до армії в перший день війни — ще до того, як усіх арсенальських робітників заброньовано (Смолич, Мир.., 1958, 42).  Словник української мови в 11 томах