Словник української мови в 11 томах

заброньований

ЗАБРОНЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. н. до забронюва́ти;

// заброньо́вано, безос. присудк. сл.

Федір Королевич був колишній арсенальський кадровий робітник, покликаний до армії в перший день війни — ще до того, як усіх арсенальських робітників заброньовано (Смолич, Мир.., 1958, 42).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. заброньований — заброньо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. заброньований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забронювати. || заброньовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови