заброньований
ЗАБРОНЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. н. до забронюва́ти;
// заброньо́вано, безос. присудк. сл.
Федір Королевич був колишній арсенальський кадровий робітник, покликаний до армії в перший день війни — ще до того, як усіх арсенальських робітників заброньовано (Смолич, Мир.., 1958, 42).
Словник української мови (СУМ-11)