забрукований

забруко́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до забрукувати.

|| забруковано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. забрукований — забруко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. забрукований — ЗАБРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забрукува́ти. Галасливим кигиканням ненаїдливих чайок, цокотом кінських копит на погано забрукованих вулицях і голосами перекупок розпочинає вона [Одеса] свій звичайний трудовий день (М. Ол.  Словник української мови в 11 томах