забрукований

ЗАБРУКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до забрукува́ти.

Галасливим кигиканням ненаїдливих чайок, цокотом кінських копит на погано забрукованих вулицях і голосами перекупок розпочинає вона [Одеса] свій звичайний трудовий день (М. Ол., Леся, 1960, 120);

Я дивлюсь униз, на забруковане подвір’я (Кол., На фронті.., 1959, 26).

Значення в інших словниках

1. забрукований — забруко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. забрукований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до забрукувати. || забруковано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови