забіглий

забі́глий

-а, -е.

Який, тікаючи від когось, чогось, добрався куди-небудь.

Значення в інших словниках

1. забіглий — забі́глий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. забіглий — ЗАБІ́ГЛИЙ, а, е. Який, тікаючи від когось, чогось, добрався куди-небудь. Обоє згадали, що один мірошник.., одноокий Яким, такий забіглий, як і вони, тільки з Поділля, хвалився, що знає спосіб переправити їх в Туреччину (Коцюб., І, 1955, 352).  Словник української мови в 11 томах
3. забіглий — Забіглий, -а, -е Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай). КС. 1883. IV. 770.  Словник української мови Грінченка