забіглий
забі́глий
-а, -е.
Який, тікаючи від когось, чогось, добрався куди-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забіглий — забі́глий прикметник Орфографічний словник української мови
- забіглий — ЗАБІ́ГЛИЙ, а, е. Який, тікаючи від когось, чогось, добрався куди-небудь. Обоє згадали, що один мірошник.., одноокий Яким, такий забіглий, як і вони, тільки з Поділля, хвалився, що знає спосіб переправити їх в Туреччину (Коцюб., І, 1955, 352). Словник української мови в 11 томах
- забіглий — Забіглий, -а, -е Забѣжавшій. Забіглі душі (з України за Дунай). КС. 1883. IV. 770. Словник української мови Грінченка