Великий тлумачний словник сучасної мови

заваблювати

зава́блювати

-юю, -юєш, недок., рідко, завабити, -блю, -биш; мн. заваблять; док., перех.

Те саме, що заманювати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заваблювати — зава́блювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. заваблювати — див. кликати  Словник синонімів Вусика
  3. заваблювати — ВА́БИТИ (викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо), ПРИВА́БЛЮВАТИ, ЗВА́БЛЮВАТИ, ЗАВА́БЛЮВАТИ рідше, НА́ДИТИ, ПРИНА́ДЖУВАТИ, ЗНА́ДЖУВАТИ, МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, КЛИ́КАТИ...  Словник синонімів української мови
  4. заваблювати — ЗАВА́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ЗАВА́БИТИ, блю, биш; мн. зава́блять; док., перех. Те саме, що зама́нювати. Подекуди вона [трава]..  Словник української мови в 11 томах
  5. заваблювати — Заваблювати, -люю, -єш сов. в. зава́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить.  Словник української мови Грінченка