завдавати
завдава́ти
-даю, -даєш, недок., завдати, -дам, -даси, док., перех.
1》 чого, рідко що. Робити, чинити кому-небудь щось неприємне; заподіювати.
|| У сполуч. з деякими іменниками означає дію, результат якої виражено іменником.
|| Викликати, спричиняти що-небудь неприємне. Завдавати болю. Завдавати втрати.
2》 що, розм. Піднімати, брати тягар, ношу на плечі, спину.
|| Допомагати кому-небудь підняти щось; піддавати.
3》 кого, заст. Примусово віддавати, засилати куди-небудь.
|| розм., у сполуч. зі сл. тюрма, темниця і т. ін. Ув'язнювати.
4》 розм. Те саме, що задавати 1).
5》 розм. Додаючи якийсь продукт, готувати тісто, ряжанку і т. ін.
6》 діал. Давати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови