завесніти

завесні́ти

-іє, док., поет.

Почати весніти.

|| безос.

Значення в інших словниках

1. завесніти — завесні́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завесніти — ЗАВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., поет. Почати весніти. Широкий обрій завесніє (Криж., Срібне весілля, 1957, 23); // безос. Вже зовсім завесніло, вже жайворонки виспівували в полі, земля протряхла (Збан.  Словник української мови в 11 томах