заводити
заво́дити
I -джу, -диш, недок., завести, -еду, -едеш, док., перех.
1》 Супроводжуючи, допомагати кому-небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди-небудь, до чогось.
|| Відводити куди-небудь на якийсь час.
|| розм. Втягувати, вкочувати, вставляти і т. ін. предмети куди-небудь.
2》 Вести, відводити куди-небудь далеко або не туди, куди потрібно.
|| перен. Примушувати вийти за межі бажаного, можливого і т. ін.
3》 розм. Будувати, відкривати, засновувати що-небудь.
|| Впроваджувати, застосовувати що-небудь.
|| Набувати, засновувати що-небудь.
|| Відпускати, запускати (вуса, бороду і т. ін.).
|| Створювати сім'ю, знаходити собі друзів, знайомих і т. ін.
|| Налагоджувати, зав'язувати з ким-небудь (знайомство, дружбу, контакти і т. ін.).
4》 Запроваджувати, вводити, встановлювати; робити звичайним чи обов'язковим.
5》 розм. Робити записи, вписувати, занотовувати що-небудь.
6》 Починати, затівати і т. ін. що-небудь.
|| без додатка. Починати заспів чи вступати в розмову, звертатися до кого-небудь. Заводити своєї.
7》 Починати вести що-небудь (ділові папери, щоденник, альбом і т. ін.).
8》 Приводити в дію що-небудь (механізм, мотор і т. ін.).
9》 розм., рідко. Зволікати, запізнюватися з виконанням чого-небудь.
10》 розм., перен. Приводити (привести) кого-небудь (перев. словами, розмовами) в збуджений стан.
II -джу, -диш, недок.
1》 Видавати низькі протяжні звуки, вити, завивати, кричати (про тварин і деяких птахів).
2》 Голосно плакати, приказуючи, голосити (про людей).
Великий тлумачний словник сучасної української мови