Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
завізвати —
завізва́ти дієслово доконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
завізвати —
Завізва́ти, завзива́ти. Закликати, викликати. Ученик мусить вважати, бо ж кождої хвилини учитель може його завізвати до відповіди (Канюк, 1911, 71); Питане — се властиво недокінчена думка, якою завзиваємо запитаного...
Українська літературна мова на Буковині
завізвати —
ЗАВІЗВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех., діал. Запросити. Йшла [сусіда] у свою хату на спокій, завізвавши дівчину й на завтра робити до себе (Вовчок, І, 1955, 368).
Словник української мови в 11 томах