завірити

заві́рити

див. завіряти.

Значення в інших словниках

1. завірити — заві́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завірити — ЗАВІРЯ́ТИ (юридично оформляти печаткою і підписом документи, стверджуючи їх правильність, достовірність), ЗАСВІ́ДЧУВАТИ, ПОСВІ́ДЧУВАТИ, СВІ́ДЧИТИ рідко. — Док.: заві́рити, засві́дчити, посві́дчити. — Дам вам вексель, завірю його в нотаріуса (І.  Словник синонімів української мови
3. завірити — ЗАВІ́РИТИ див. завіря́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. завірити — Завірити см. завіряти.  Словник української мови Грінченка