завіряти
завіря́ти
-яю, -яєш, недок., завірити, -рю, -риш, док., перех.
1》 Юридично оформляти печаткою і підписом документи, ділові папери і т. ін., стверджуючи їх правильність, достовірність.
2》 також без додатка, розм. Те саме, що запевняти 1).
3》 діал. Довіряти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови