завіряти
Завіря́ти, -ря́ю, -єш
сов. в. завірити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Словник української мови ГрінченкаЗавіря́ти, -ря́ю, -єш
сов. в. завірити, -рю, -риш, гл. Увѣрять, увѣрить. Мене завірили люде, що тебе нема вже на сім світі. Стор. МПр. 54.
Словник української мови Грінченка