Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
завіситися —
заві́ситися дієслово доконаного виду повіситися) діал.
Орфографічний словник української мови
завіситися —
ПОВІ́СИТИСЯ (позбавити себе життя перев. через повішення), ЗАДАВИ́ТИСЯ, УДАВИ́ТИСЯ (ВДАВИ́ТИСЯ) розм., ЗАВІ́СИТИСЯ діал., ПОВІ́ШАТИСЯ діал. — Недок.: ві́шатися, дави́тися, зада́влюватися рідко.
Словник синонімів української мови
завіситися —
ЗАВІ́СИТИСЯ, і́шуся, і́сишся, док., діал. Повіситися. [Прочанин:] Згадав я: хтось казав, що Юда-зрадник завісився (Л. Укр., III, 1952, 129); — А де ж Петро? Він такий запеклий, одчайдушний. Він міг наробити собі біди! Міг завіситись… утопитись .. (Юхвід, Оля, 1959, 184).
Словник української мови в 11 томах
завіситися —
Завішуватися, -шуюся, -єшся сов. в. завіситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Вѣшаться, повѣситься. Піду завішуся, нехай усі люде знають, як чумаки умірають. Гол. До осичини прийшов і завішався на осичині. О. 1861. X. 53.
Словник української мови Грінченка