завіситися
ЗАВІ́СИТИСЯ, і́шуся, і́сишся, док., діал. Повіситися.
[Прочанин:] Згадав я: хтось казав, що Юда-зрадник завісився (Л. Укр., III, 1952, 129);
— А де ж Петро? Він такий запеклий, одчайдушний. Він міг наробити собі біди! Міг завіситись… утопитись .. (Юхвід, Оля, 1959, 184).
Словник української мови (СУМ-11)