завіска
ЗАВІ́СКА¹, и, ж.
1. Зменш. до заві́са¹ 1.
Христя.. підійшла до Анрі-Жака тоді, коли той уже лежав за завіскою чистий та умиротворений (Ю. Янов., II, 1954, 53).
2. Те саме, що занаві́ска.
Вікна в хаті [Дениса] такі, що відчиняються, а не відсуваються, і на вікнах завіски (Гр., II, 1963, 313);
Спочатку [Ганна] потемки старанно заслонила завіскою вікно, щільно причинила за собою двері і аж тоді ввімкнула світло (Коз., Сальвія, 1959,106).
ЗАВІ́СКА², и, ж. Те саме, що заві́са².
Поганенькі рами й завіски швидко подалися під дужими руками, мов тонке павутиння (Н.-Лев., II, 1956, 202).
Словник української мови (СУМ-11)