Великий тлумачний словник сучасної мови

завітати

завіта́ти

-аю, -аєш, док.

1》 неперех. Зайти, заїхати до кого-небудь, куди-небудь, відвідати когось.

2》 перех., діал. Запросити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. завітати — завіта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. завітати — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
  3. завітати — Завіта́ти, -та́ю, -та́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. завітати — ЗАВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. неперех. Зайти, заїхати до кого-небудь, куди-небудь, відвідати когось. [Настя:] Брати мої, соколи мої! Ви гаразд дбали! Добре вгадали, Що до Юсуфа паші, До мого зятя, В гості завітали (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  5. завітати — Завіта́ти, -та́ю, -єш гл. Посѣтить, зайти. Люде, бачивши, що вони нікуди не завітають, також одступились од них. Г. Барв. 160.  Словник української мови Грінченка