завітати
завіта́ти
-аю, -аєш, док.
1》 неперех. Зайти, заїхати до кого-небудь, куди-небудь, відвідати когось.
2》 перех., діал. Запросити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- завітати — завіта́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- завітати — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- завітати — Завіта́ти, -та́ю, -та́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- завітати — ЗАВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. неперех. Зайти, заїхати до кого-небудь, куди-небудь, відвідати когось. [Настя:] Брати мої, соколи мої! Ви гаразд дбали! Добре вгадали, Що до Юсуфа паші, До мого зятя, В гості завітали (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- завітати — Завіта́ти, -та́ю, -єш гл. Посѣтить, зайти. Люде, бачивши, що вони нікуди не завітають, також одступились од них. Г. Барв. 160. Словник української мови Грінченка