зав'ючений зав'ю́чений -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зав'ючити. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках зав'ючений — зав'ю́чений прикметник Орфографічний словник української мови