зав'язувати
зав'я́зувати
-ую, -уєш, недок., зав'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех.
1》 Робити вузол, з'єднувати, скріплювати кінці чого-небудь вузликом, петлею і т. ін.
|| Упаковуючи, ув'язуючи в що-небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів.
|| Обмотуючи, обв'язуючи чим-небудь, скріплювати кінці; перев'язувати.
|| Надівати, пов'язувати, стягуючи кінці вузлом.
Зав'язати косу (хустку) етн. — а) одружитися, вийти заміж; б) взяти заміж.
2》 перен. Починати які-небудь взаємні дії, розмови і т. ін., приступати до чогось.
|| Установлювати, заводити зв'язки, стосунки і т. ін.
|| розм., рідко. Закладати, засновувати.
3》 Давати зародок, утворювати зав'язь (плоду, насіння).
4》 Припинити (припиняти) робити що-небудь; відмовитися (відмовлятися) від вживання або продовження чого-небудь.
|| Зав'язувати з кимось, чимось.
Великий тлумачний словник сучасної української мови