загаяння

зага́яння

-я, с.

Дія за знач. загаяти і загаятися.

Значення в інших словниках

1. загаяння — зага́яння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. загаяння — Зага́яння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. загаяння — ЗАГА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. зага́яти і зага́ятися. Ця культура [горох], як відомо, дуже не любить загаяння [в косовиці] (Рад. Укр., 5.VII 1963, 1).  Словник української мови в 11 томах