загаяний

зага́яний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до загаяти.

|| загаяно, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. загаяний — зага́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загаяний — Зага́яний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. загаяний — ЗАГА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зага́яти. На другий день збиралися ховати [Пріську]. Якнайраніше збирайсь, а все день загаяний, пропащий (Мирний, III, 1954, 137); // зага́яно, безос. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах