загаяний

ЗАГА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зага́яти.

На другий день збиралися ховати [Пріську]. Якнайраніше збирайсь, а все день загаяний, пропащий (Мирний, III, 1954, 137);

// зага́яно, безос. присудк. сл.

Пригадалось Ясочці, скільки часу загаяно марно, скільки довелось зазнати зневаги, .. тиняючись з віршами по редакціях (Вас., І, 1959, 352).

Значення в інших словниках

1. загаяний — зага́яний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загаяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до загаяти. || загаяно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. загаяний — Зага́яний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)