загаюватися

ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ЗАГА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Те саме, що затри́муватися; баритися.

Зострів її і привітав І тихо мовив: — Де ти в бога Загаялась, моя небого? (Шевч., II, 1963, 358);

А тут — мала дитина. Звісно, коло його загаєшся (Барв., Опов.., 1902, 98);

Ось прощаються у вишині тривожним курликанням журавлині ключі, що загаялися десь на Поліссі (Логв., Літа.., 1960, 30);

// з чим. Робити що-небудь пізніше або повільніше, ніж було треба, ніж бажано.

[Сидір Свиридович:] Як ми бралися, то я тебе дуже кохав, дуже кохав, але через твій ніс, старенька, я загаявся з сватанням (Н.-Лев., II, 1956, 474);

Ще раз простіть, що так загаявся з тою справою (Коцюб., ІIІ, 1956, 205).

Значення в інших словниках

1. загаюватися — зага́юватися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. загаюватися — див. баритися  Словник синонімів Вусика
3. загаюватися — Баритися, затримуватися; док. ЗАГАЯТИСЯ, ок. заґавитися.  Словник синонімів Караванського
4. загаюватися — -ююся, -юєшся, недок., рідко, загаятися, -аюся, -аєшся, док. Те саме, що затримуватися; баритися. || з чим. Робити що-небудь пізніше або повільніше, ніж було треба, ніж бажано.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. загаюватися — ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯ розм., ЗАБАРЯ́ТИСЯ розм., ДЛЯ́ТИСЯ розм., НАМИНА́ТИСЯ розм., ЗАГРУЗА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови