загаюватися
ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., рідко, ЗАГА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Те саме, що затри́муватися; баритися.
Зострів її і привітав І тихо мовив: — Де ти в бога Загаялась, моя небого? (Шевч., II, 1963, 358);
А тут — мала дитина. Звісно, коло його загаєшся (Барв., Опов.., 1902, 98);
Ось прощаються у вишині тривожним курликанням журавлині ключі, що загаялися десь на Поліссі (Логв., Літа.., 1960, 30);
// з чим. Робити що-небудь пізніше або повільніше, ніж було треба, ніж бажано.
[Сидір Свиридович:] Як ми бралися, то я тебе дуже кохав, дуже кохав, але через твій ніс, старенька, я загаявся з сватанням (Н.-Лев., II, 1956, 474);
Ще раз простіть, що так загаявся з тою справою (Коцюб., ІIІ, 1956, 205).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загаюватися — зага́юватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- загаюватися — див. баритися Словник синонімів Вусика
- загаюватися — Баритися, затримуватися; док. ЗАГАЯТИСЯ, ок. заґавитися. Словник синонімів Караванського
- загаюватися — -ююся, -юєшся, недок., рідко, загаятися, -аюся, -аєшся, док. Те саме, що затримуватися; баритися. || з чим. Робити що-небудь пізніше або повільніше, ніж було треба, ніж бажано. Великий тлумачний словник сучасної мови
- загаюватися — ЗАТРИ́МУВАТИСЯ (перебувати де-небудь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна), ЗАДЕ́РЖУВАТИСЯ, БАРИ́ТИСЯ, ГА́ЯТИСЯ, ЗАГА́ЮВАТИСЯ, ПРИПІ́ЗНЮВАТИСЯ, ЗАБА́РЮВАТИСЯ розм., ЗАБАРЯ́ТИСЯ розм., ДЛЯ́ТИСЯ розм., НАМИНА́ТИСЯ розм., ЗАГРУЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови