загаяний

ЗАГА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зага́яти.

На другий день збиралися ховати [Пріську]. Якнайраніше збирайсь, а все день загаяний, пропащий (Мирний, III, 1954, 137);

// зага́яно, безос. присудк. сл.

Пригадалось Ясочці, скільки часу загаяно марно, скільки довелось зазнати зневаги, .. тиняючись з віршами по редакціях (Вас., І, 1959, 352).