загаяний
зага́яний
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до загаяти.
|| загаяно, безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загаяний — зага́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- загаяний — Зага́яний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загаяний — ЗАГА́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зага́яти. На другий день збиралися ховати [Пріську]. Якнайраніше збирайсь, а все день загаяний, пропащий (Мирний, III, 1954, 137); // зага́яно, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах