1. Словник української мови в 11 томах

загаяння

ЗАГА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. зага́яти і зага́ятися.

Ця культура [горох], як відомо, дуже не любить загаяння [в косовиці] (Рад. Укр., 5.VII 1963, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загаяння — зага́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. загаяння — -я, с. Дія за знач. загаяти і загаятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загаяння — Зага́яння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)