Великий тлумачний словник сучасної мови

заглумити

заглуми́ти

-млю, -миш; мн. заглумлять; док., перех., розм.

Піддати глумові, віддати на глум, на поневіряння; знівечити.

Бодай тебе (вас тощо) заглумило безос. — недобрі побажання кому-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. заглумити — заглуми́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. заглумити — ЗАГЛУМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. заглумля́ть; док., перех., розм. Піддати глумові, віддати на глум, на поневіряння; знівечити. *Образно. Агей, літа мої молодії!! Вернітеся! Ди ви? ..Заглумило їх лютеє горе, зогнили, як торішня солома (М. Ол., Чуєш..  Словник української мови в 11 томах