загнання

загна́ння

-я, с.

Дія і стан за знач. загнати 1), 2).

Значення в інших словниках

1. загнання — загна́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. загнання — ЗАГНА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. загна́ти 1, 2. Кругом панує вільний труд, Бо то вже край — не край загнання, На віки вічні збувся люд Години тяжкого конання (Граб., І, 1959, 309).  Словник української мови в 11 томах