загнання

ЗАГНА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. загна́ти 1, 2.

Кругом панує вільний труд, Бо то вже край — не край загнання, На віки вічні збувся люд Години тяжкого конання (Граб., І, 1959, 309).

Значення в інших словниках

1. загнання — загна́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. загнання — -я, с. Дія і стан за знач. загнати 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови