загнання
ЗАГНА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. загна́ти 1, 2.
Кругом панує вільний труд, Бо то вже край — не край загнання, На віки вічні збувся люд Години тяжкого конання (Граб., І, 1959, 309).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me