загнічений

загні́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до загнітити 1).

2》 діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до загнітити 2).

Значення в інших словниках

1. загнічений — загні́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. загнічений — Загні́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. загнічений — ЗАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до загніти́ти 1. Довгі листи загнічених пирогів з грибами стояли уже на столах (Панч, Гомон. Україна, 1954, 73). 2. діал. Дієпр. пас. мин. ч. до загніти́ти...  Словник української мови в 11 томах