заголовний

заголо́вний

-а, -е.

Який служить заголовком, для заголовку.

Заголовна буква (літера) — велика буква в слові на початку якогось тексту, розділу, абзацу.

Заголовна роль — роль дійової особи, ім'ям якої названо п'єсу, сценарій фільму.

Значення в інших словниках

1. заголовний — заголо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. заголовний — Титульний, розділовий  Словник чужослів Павло Штепа
3. заголовний — Заголо́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. заголовний — ЗАГОЛО́ВНИЙ, а, е. Який служить заголовком, для заголовку. Заголовна буква (літера) — велика буква в слові па початку якогось тексту, розділу, абзацу. Книжкова мініатюра [на Україні в XIV-XVI ст.] збагатилася не тільки чисто художньо.  Словник української мови в 11 томах
5. заголовний — Заголовний, -а, -е Заглавный.  Словник української мови Грінченка