загострювати

заго́стрювати

-юю, -юєш і рідше загостряти, -яю, -яєш, недок., загострити, -гострю, -гостриш, док., перех.

1》 Робити гострим кінець, край чого-небудь.

|| Робити тоншим, вужчим, більш кутастим (риси обличчя).

2》 перен. Робити більш витонченим, чутливішим, сприйнятливішим до чого-небудь (органи чуття і т. ін.).

3》 перен. Збуджувати, посилювати. Загострювати питання. Загострювати увагу.

4》 перен. Робити більш напруженим, нестерпним, непримиренним.

Значення в інших словниках

1. загострювати — заго́стрювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. загострювати — ГОСТРИТИ, вигострювати, відгострювати; (слух) збуджувати, посилювати; (мову) додавати соли до; (увагу) зосереджувати; (взаємини) погіршувати.  Словник синонімів Караванського
3. загострювати — ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИ рідше, ВІДГО́СТРЮВАТИ рідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИ рідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін.  Словник синонімів української мови
4. загострювати — Заго́стрювати, -го́стрюю, -рюєш; загостри́ти, -гострю́, -го́стриш, -го́стрять; -гостри́, -рі́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. загострювати — ЗАГО́СТРЮВАТИ, юю, юєш і рідше ЗАГОСТРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАГОСТРИ́ТИ, гострю́, го́стриш, док., перех. 1. Робити гострим кінець, край чого-небудь. Загострювати інструменти слід лише на справному верстаті, що має захисний кожух і прозорий екран (Слюс.  Словник української мови в 11 томах
6. загострювати — Загострювати, -рюю, -єш сов. в. загостри́ти, -рю́, -риш, гл. Заостривать, заострить.  Словник української мови Грінченка